Які відкриті дані терміново потрібні українському бізнесу

Міністр цифрової трансформації поставив амбітну ціль: протягом наступних 3 років Україна має увійти до ТОП-3 держав за рівнем прозорості. З чого почати?

Україна повільно, з перешкодами та зупинками, але все ж рухається до відкритості даних та можливості ефективно ними користуватися. Міністр цифрової трансформації поставив амбітну ціль: протягом наступних 3 років Україна має увійти до ТОП-3 держав за рівнем прозорості. Зараз за нами лише 17-те місце. Тож є ціла низка пріоритетних змін, які дозволили би створити нові технологічні інструменти для бізнесу та населення, зробити великий крок вперед у подоланні корупції та покращити інвестиційну привабливість країни.

До того, як вибудовувати нові технології на базі open data, потрібно аби самих даних було вдосталь і вони були належної якості.

Спеціалісти компанії YouControl разом з експертами ринку визначили набори даних, які першочергово мають стати загальнодоступними. Ці пропозиції вже подані для розгляду до різних відомств. Серед них Мін'юст, Міністерство цифрової трансформації, Громадська рада при Держагенстві з електронного урядування, комітети Верховної Ради, а також до бізнес-асоціацій. А окремі приклади того, які дані Україні нагально потрібні, — нижче.

Шорт-лист відкритості: які дані та для чого потрібні

Фінзвітність підприємств. Її відкриття досі є дискутивним питанням. Однак Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ щодо удосконалення деяких положень» № 2164-VIII вносить у нього ясність. Відповідно до нього, фінзвітність компаній — це не таємна, конфіденційна чи інформація з обмеженим доступом. Відповідно — вона відкрита. Але тут з’являється інша проблема. Де шукати ці відомості?

До певних компаній доведеться звертатися із запитом на отримання фінзвітності, частина — зобов’язана публікувати її в себе на сайті, якого може взагалі не існувати. Та єдиного місця, якогось реєстру, де ці дані консолідуються, викладаються у зручному форматі та регулярно оновлюються, — наразі не існує. Тож цю проблему варто вирішити якнайшвидше і зайнятися цим має Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (тобто по суті - Держстат).

Навіщо кому-небудь взагалі володіти цією інформацією? По-перше, на рівні ведення бізнесу важливо знати, з яким контрагентом компанія має справу. І фінансові результати красномовно можуть розповісти про багато речей у роботі підприємства. Ці відомості навіть можуть допомогти перевірити потенційного роботодавця — наскільки він успішно працює і чи є сенс приймати його пропозицію, а також проаналізувати його динаміку зростання.

По-друге, на державному рівні доступність таких даних дозволить підвищити бізнес-активність, позитивно вплинути на інвестиційну привабливість держави і посприяти створенню ринку інформаційних послуг. До речі, схожий глобальний ефект матиме і відкриття статутів компаній.

Статути підприємств. Робота на ринку стане прозорішою та простішою через розуміння, на яких засадах, з якою метою та цінностями працює компанія, які повноваження та обмеження має її директор чи керівні органи. Так, все це, окрім позитивного загальноекономічного ефекту, стане можливим при відкритті статутів. Наразі жодна компанія не зобов’язана публікувати цю інформацію.

Експерти переконані: основоположні документи компанії мають бути розкриті для того, щоб не залишалося сумнівів щодо потенційного партнера, клієнта чи постачальника. І загалом доступність до статутів, як і до фінзвітності, допоможуть гармонізувати українське законодавство із більш прогресивним європейським.

Єдиний реєстр досудових розслідувань. Нині цей реєстр є повністю закритим і отримати доступ до інформації, що в ньому міститься, неможливо. Та й повного відкриття його ніхто не ініціює. Наразі є потреба в доступі лише до закритих справ. Для чого це потрібно? Головний аргумент полягає в тому, що це допоможе відновити репутацію компаній.

Це потрібно, наприклад, якщо до них намагаються «причепити» фейкові справи. Або в іншій ситуації, коли з’являються певні судові документи (наприклад, рішення про обшук) які є доказом того, що певне провадження проти підприємства існує. При цьому фінальну крапку суд не поставив, а передав справу іншому відомству, яке її й закрило. А в інформаційному просторі залишається хаос. Відомо лише, що розслідування було, а його фінал — за завісою темряви: чи воно припинене, чи все ще триває і компанія потенційно небезпечна для співпраці. Тож аби підприємства могли довести свою надійність та непричетність до відкритих проваджень, реєстр має ці відомості зробити доступними.

Джерело: https://nv.ua/ukr/biz/experts/vidkriti-dani-v-ukrajini-z-chogo-pochati-5...