Як відкриті дані покращують життя українців

«Держава у смартфоні» потроху стає реальністю. За останні роки державні установи оцифрували та виклали у вільний доступ майже 20 тисяч різноманітних наборів даних. Тож сьогодні записатись до садочка, перевірити реєстрацію авто, передати покази лічильників чи обрати зручний громадський транспорт можна лише кількома кліками у телефоні. Як політика відкритих даних змінює життя суспільства, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Прозорість та довіра

В Україні вся публічна державна інформація зібрана на Єдиному порталі відкритих даних (data.gov.ua). Про свою діяльність звітують парламент, міністерства, державні служби, агентства та інспекції, національні комісії, органи виконавчої влади і державні підприємства. Також там містяться дані від місцевих рад та адміністрацій, державних закладів освіти, культури тощо. Зокрема, на порталі можна знайти інформацію про витрати бюджету, оренду і продаж держмайна, дозвільну документацію та багато іншого. Загалом на порталі зібрано 23 993 наборів даних, і їхня кількість постійно зростає.

«Маємо спільно готувати ініціативи, законопроекти та здійснювати кроки, що знімають бар’єри до цифрової економіки та електронного урядування. Запевняю, що особисто «звертатимуся» до тих державних службовців, які чинять спротив на місцях», – наголосив президент Володимир Зеленський під час обговорення концепції «Держава у смартфоні».

За словами експертів, оприлюднення відкритих даних полегшує взаємодію між різноманітними держорганами і дозволяє громадськості контролювати роботу чиновників.

«Відкриті дані це, в першу чергу, питання відкритості, вагомий крок до боротьби з корупцією та прозора робота державних органів», – переконаний голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко.

Відкриті дані однаково відображають як успіхи, так і невдачі держорганів. І саме на цьому, на думку аналітика Богдана Тишкевича, «будується довіра між громадою та бізнесом».

Комфортне життя у містах

Українські міста активно оприлюднюють інформацію, змагаючись за звання найбільш «прозорого» муніципалітету. Лідером за відкритістю є місто Дрогобич, яке створило портал відкритих даних й активно використовує публічну інформацію для покращення життя містян.

«Найголовніший ефект – мешканці відчувають, що можуть впливати на непрозорі процеси, можуть вирішувати проблеми та робити життя у місті комфортнішим», – розповів ініціатор Дрогобицького порталу відкритих даних Станіслав Гайдер. За його словами, відкриті дані – це «щит від популізму» для міської ради.

Водночас найбільш «відкритими» на рівні обласних центрів, відповідно до дослідження Державного агентства з питань електронного урядування, є Хмельницький, Львів і Тернопіль. Вони лідирують за кількістю та якістю оприлюдненої інформації.

Одним із найуспішніших прикладів використання відкритих даних є додаток «Сіті-бот Назар». Чат-бот інформує мешканців Маріуполя та Дрогобича про роботу комунальників, попереджаючи про аварії та відключення. Також він збирає дані лічильників та повідомляє про тарифи. Цього року проект виграв національний конкурс інновацій Open Data Challenge, і в майбутньому розробники планують долучити до сервісу ще кілька міст і додати нові функції до чат-бота, як-от: моніторинг незаконно розміщених МАФів.

Загалом завдяки доступності даних з’явилось чимало зручних е-сервісів. Наприклад, електронний ресурс «Відкрита школа» (open-school.uspishnemisto.com.ua) об’єднує інформацію про близько 17 тисяч шкіл по всій Україні. Додаток EasyWay дозволяє відслідковувати громадський транспорт у реальному часі й обирати найбільш комфортні маршрути. Портал «Відкритий бюджет» (openbudget.in.ua) показує, як місцева влада розпоряджається коштами. Сайт Monitor.Estate дає можливість швидко перевірити законність новобудов у Києві, Львові, Житомирі, Харкові та Одесі.

Боротьба із корупцією та шахраями

Відкриті дані дозволяють не лише створювати додатки для поліпшення комфорту, а й боротись із корупцією та шахрайством. Вдалим прикладом є Антикорупційна карта ремонтів (map.shtab.net). Вона відображає всі ремонтні роботи, які відбуваються у населених пунктах – у будинках, дворах, школах, на дорогах тощо. У режимі реального часу кожен може дізнатись, що ремонтується і за які кошти. Якщо це не відповідає дійсності, то користувач може одразу поскаржитись. За даними активістів, завдяки активності громадян за майже 2 роки роботи цього сервісу вдалося повернути 2 млн грн бюджетних коштів.

Іншим зразком є інтерактивна карта дозволів на вирубку лісів, яку восени презентувало Державне агентство лісових ресурсів України (lk.ukrforest.com/map/general). Проект охоплює Чернігівську, Полтавську, Рівненську, Київську, Волинську та Тернопільську області.

«Кожна людина може зайти з комп’ютера чи телефону на сайт lk.ukrforest.com та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок», – зазначили у Кабміні.

Серед важливих ініціатив також вебсервіс моніторингу корупційних зв’язків поміж чиновниками та політиками «Відкрита Влада», вебрейтинг чиновників на основі декларацій та бізнесзв’язків «Знай свого чиновника (Запарканом)», моніторинг незаконної реклами тощо.

За словами експертів, економічний потенціал відкритих даних дуже великий. Передусім вони допомагають центру і регіонам економити бюджетні кошти. В уряді запевняють, що продовжуватимуть політику відкритих даних.

«Моя мета – щоб Україна за три роки увійшла до топ-3 світових країн у сфері відкритих даних. Наразі Міністерство цифрової трансформації працює одночасно над запуском понад 90 проектів у сфері диджиталізації, значна частина з яких – частина земельної реформи», – повідомив міністр цифрової інформації Михайло Федоров.

Тож незабаром в Україні з’явиться ще більше електронних ресурсів на основі відкритих даних.

Джерело: https://naglyad.org/uk/2020/01/08/yak-vidkriti-dani-pokrashhuyut-zhittya...